STOP  SEXTING

За даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в онлайн (David Wright.COVID -19: expectations and Effects on children online, June 2020) в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу онлайн, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в інтернеті збільшилась вдвічі. На жаль, в Україні такі випадки також почастішали.

З метою профілактики та захисту дітей від шантажу в цифровому просторі, сексуального насильства та експлуатації пропонуємо перегляд відеоролику Stop Sexting, що носить соціально значимий, некомерційний  характер.

Ссилка на відео ролик нижче.

https://drive.google.com/drive/folders/1bg6W7wefCjLrhAwVN2FQPfVRdJOhZdeG?usp=sharing

 

 

 

Безкоштовне опанування цифрових навичок

На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 849, зокрема, цілі: «Українець, який хоче мати цифрові навички, може їх вільно набути», Міністерство цифрової трансформації запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», яка наразі доступна в мережі Інтернет за посиланням: osvita.diia.gov.ua.

На онлайн-платформі кожен громадянин може безкоштовно опанувати цифрові навички за новим сучасним форматом – освітні серіали. Наразі, на платформі доступні нові онлайн-курси :

Освітній серіал розповідає про інструменти електронної демократії:

електронні петиції, громадський бюджет, е-консультації, запит на отримання публічної інформації та інші.

Цей серіал для всіх, хто розмірковує, чи балотуватися на місцевих виборах. Ви почуєте про всі основні етапи, які доведеться пройти кандидату вже найближчими місяцями.

Цей серіал для всіх, хто хоче організовувати та брати участь у публічних консультаціях.

  • Відкриті дані для державних службовців

(https://osvita.diia.gov.ua/courses/open-data)

Під час курсу ви дізнаєтесь, як грамотно працювати і управляти даними в державному секторі. ( 0,2 кредиту ЄКТС після успішного проходження курсу)

Що таке відкриті виборчі списки, навіщо бюлетеню контрольний талон, чи можна проголосувати достроково — на ці та інші питання відповість наш серіал.

Щастя мати родину!

Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей.

Навесні 2020 року у місті Авдіївка сталася трагедія – двоє дітей залишилися без батьківського піклування. У малюків не знайшлося родичів, які б взяли їх до своєї родини, тому діти були влаштовані до Краматорського будинку дитини «Антошка». Але на початку жовтня доля двох маленьких авдіївців змінилася. У свою прийомну сім’ю дітей прийняла родина з нашого міста, яка  функціонує з 2014 року. Прийомні батьки оточили дітей турботою та любов’ю, подарували їм сімейний затишок.

 

З нагоди відзначення Дня усиновлення

Службою у справах дітей облдержадміністрації разом з обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з 26 вересня по 27 вересня 2020 року у місті Святогірськ були проведені заходи з нагоди відзначення Дня усиновлення.
Від Мангушскього району в заході взяли участь 2 прийомні сім’ї, в яких виховується 7 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Під час заходу були проведені ігрові квести, психологічні тренінги з батьками та ігрові заняття психологів з дітьми, розважальні спортивні змагання за участю дітей та батьків, проведений конкурс “Таланти моєї родини”.
Служба у справах дітей Мангушської райдержадміністрації разом з прийомними батьками висловлюють вдячність організаторам заходу за можливість прийняти участь у заході та поринути в атмосферу бурних емоцій, позитивних вражень та надані подарунки!

Голова Донецької ОДА Павло Кириленко вручив ключі від квартир дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування

Сертифікати та ключі від 15 квартир вручив голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа сьогодні у Краматорську.

Очільник області зазначив, що завдяки спільним зусиллям облдержадміністрації, міських рад, райдержадміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, рад об’єднаних територіальних громад з’явилася можливість здійснити мрії про власне житло для дітей, які залишилися без піклування, батьківського тепла та опіки.

Квартири дітям-сиротам були придбані на умовах співфінансування 50 на 50 за рахунок коштів субвенції з обласного бюджету та бюджетів міст, районів, ОТГ в рамках виконання регіональної програми «Забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2018-2020 роки».

Своє житло отримали діти-сироти з Бахмутської та Лиманської об’єднаних територіальних громад, Мар’їнського та Слов’янського районів.

 

 

Привітання до Дня усиновлення у місті Авдіївка

Напередодні Дня усиновлення на оперативній нараді військово-цивільної адміністрації міста Авдіівка відбулось урочисте привітання мешканців міста, які взяли у свої сім’ї на виховання дітей (під опіку, в прийомну сім’ю, усиновлення).

Заступниками керівника військово-цивільної адміністрації прийомним батькам були вручені подяки керівника військово-цивільної адміністрації за особистий внесок у забезпеченні захисту прав дітей та розвиток сімейних форм виховання.

Опікунам, прийомним батькам, усиновлювачам подякували за їх щирі серця та відкриті душі, наголосили на тому, що вони роблять велику справу для дітей міста і є гідним  прикладом для всіх.

Засідання комісії з питань захисту прав дитини у місті Авдіївка

 

З метою сприяння забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання, всебічний розвиток та на виконання нормативно-правових актів щодо захисту  прав дітей, 25.09.2020 року відбулось чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини  військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області під головуванням керівника військово-цивільної адміністрації міста, за участю начальників відділів, служб військово-цивільної адміністрації, Авдіївського відділу поліції.

На комісії розглядались питання щодо  призначення опіки над малолітніми дітьми;  про поповнення прийомної сім’ї, про позбавлення батьківських прав батька малолітньої дитини;  про надання дозволу змінити місця реєстрації малолітньої дитини,  про надання статусу дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та зазнали психологічного насильства.

На комісії присутнім роз’яснювались їх права та обов’язки щодо утримання, виховання та навчання дітей,  надавались рекомендації щодо захисту прав дітей.

 

Подяка мирноградців за незабутній відпочинок і море позитивних емоцій до Дня усиновлення

Усі батьки бажають, щоб їхні діти були здоровими і щасливими. Знаменитий письменник Оскар Уайльд говорив: «Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими». Насправді, це не дуже складно, їх можна здивувати звичайними, на перший погляд дорослих, речами. Їхнє почуття радості не залежить від матеріальних благ.
Щоб виховати малюка щасливим, потрібно дотримуватися кількох простих правил. Найголовніше – це дарувати любов. Любов – це основа, на якій тримається весь світ, і окрема сім’я зокрема. А ще більше часу проводити з дітьми, адже дитячі спогади найсильніші.
Незабутнім спогадом залишиться в пам’яті 5 маленьких мирноградців, Діани, Дарї, Віті, Владика, Максимки, та їхньої матері-виховательки Тетяни Юріївни обласний захід «Родинні скарби Донеччини» до Дня усиновлення, проведений 26 та 27 вересня у м. Святогірську на базі відпочинку «Зелений гай». Відпочинок серед природи, спортивно-розважальні змагання та різні конкурси, в яких брала участь родина, ще більше згуртувала їх та підтримала сімейний дух.
Всі отримали від свята позитивні емоції, хороший настрій та подарунки.
Щасливе дитинство — запорука успішного майбутнього!

Історії врятованих життів до Дня усиновлення: Доленосне рішення

 

Ірина та Роман одружилися в 2006 році, в 2007  народився первісток – Антон. Ініціативу дати повноцінну родину дитині-сироті чи дитині, позбавленій батьківського піклування, проявила Ірина, тому що мала досвід спілкування з дітьми з інтернатних закладів під час навчання в інституті. Чоловік підтримав її у цьому бажанні.

У вересні 2012 року Ірина та Роман звернулися до служби у справах дітей та стали потенційними прийомними батьками. У правильності своїх намірів переконалися під час проходження курсу навчання потенційних усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків та батьків-вихователів. Тренер, Тетяна Борисівна, яка виховує прийомних дітей, ще більше надихнула їх на рішучі дії.

Пошук омріяної маленької дівчинки розпочали самостійно на порталі «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!», але серед тисячі анкет дітей їм сподобався 6-річний хлопчик. Із сяючими від щастя очима Ірина прийшла до служби у справах дітей, але виявилося, що дитина мала психічне захворювання. Весь вечір вона проплакала, адже розуміла, що не готова взяти на себе відповідальність за дитину з особливими потребами.

У лютому 2013 року в службі у справах дітей родині запропонували познайомитися із Юрою, який тимчасово перебував в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Добропілля. Сину Антону – 5 років, а хлопчику – 7! Криза 7-ми років, плюс хвилювання, пов’язані зі смертю матері, перебування в інтернаті.. Чи зможе вона, молода жінка, виховувати дитину, яка вже має за плечима такий досвід перенесених травм? Як сприйматиме нового члена сім’ї її син? Чи зможуть вони стати рідними?

Перша зустріч, якої всі так боялися, відбулася на диво спокійно. Назустріч Ірині та Роману вийшов маленький переляканий хлопчик, дуже схожий на їжачка, який постійно лякався та втягував голову в плечі. Потім було ще 4 зустрічі, на яких Юрка знайомили з Антоном, бабусею та з майбутнім однокласником. Так вони намагалися встановити більш тісний емоційний контакт. Як згадує Ірина, для неї це був дуже важкий період вибору: «підходить» їм ця дитина чи ні? А ще вона була вагітною. Все це дуже лякало, але чоловік чітко визначився: Юрко буде нашим сином, не можна давати дитині порожню надію.

З першого дня вдома всім було дуже важко, «медового місяця», коли дитина намагається сподобатися батькам, не було. Юрій закінчував 2 клас, але ні писати, ні читати не вмів. І взагалі він не звик прикладати ні до чого зусиль. Довелося заново всьому вчити: тримати в чистоті своє тіло, слідкувати за зовнішнім виглядом, прибирати за собою… а у відповідь було лише одне: якби я знав, що таке буде, то не погодився би з вами жити! Це дуже ображало і вибивало із сил. Ірина зривалася, а іноді навіть почала сумніватися в правильності свого рішення – прийняти дитину. Найбільше допомагав Роман, він був терплячим, уважним, турботливим та люблячим по відношенню до всіх. Адаптаційний період, пов’язаний із засвоєнням способу життя у новій родині, у Юрія був довготривалим – майже 2 роки.

Але родина витримала, Юрко почав відкриватися, відповідати взаємністю, він змінився ззовні. Своїх біологічних батьків вже не згадує, але так і залишилося несприйняття втрати близьких людей. Зараз Юра навчається в 10 класі, він старший у родині, найкращий помічник для батьків, дуже прив’язаний до молодшого брата Сєви, він завжди серйозний та відповідальний. А ще він добрий, ввічливий і комунікабельний.

Найбільший страх, з яким стикаються потенційні кандидати – це страх перед невідомим, страх зіштовхнутися з труднощами, боязнь не полюбити чуже дитя, як своє рідне… Звичайно, труднощі на шляху є і будуть, але хто із нас від них застрахований? То чи варто боятися? «Немає нічого страшнішого за сам страх», – сказав англійський філософ Френсіс Бекон, «тому що у страху є мука». І тільки справжня любов може прогнати всякий страх. Тому можна запевнити: любов до прийомної дитини не просто можлива – вона гарантована!

Історії врятованих життів до Дня усиновлення: Багатодітна родина

Сім’я Юрія та Інни народилася у листопаді 2010 року. На той час у Інни було двоє дітей від першого шлюбу, Юрій оформлював опіку над новонародженим Олександром, сином своєї сестри, яка за станом здоров’я не могла виконувати батьківські обов’язки.  Спільних дітей у подружжя не було, тому задумалися над прийняттям у свою родину прийомної дитини. Певний час вони обдумували це рішення: чи хочуть, чи зможуть? А коли наважилися, то чекати довго вже не могли. Пакет документів був зібраний дуже швидко, потім пройшли навчання потенційних прийомних батьків, а найскладнішим було знайти «свою донечку». До того ж, подружжя хотіло здорову дівчинку, років до чотирьох, без братів і сестер, саме таких дітей шукає більшість батьків. Багато хвилювань, надій, часу проведеного на сайті «Сирітсву – ні!» не дали позитивного результату. Звістка про дворічну дівчинку, яка знаходилася в будинку дитини  була несподіваною.

Вікторія майже із самого народження була розлучена із біологічною родиною. Потенційних батьків відлякувала відсутність правових підстав для усиновлення дівчинки, а також наявність ще старшого братика, який залишився в інтернатному закладі на непідконтрольні території – в м. Донецьку.

У листопаді 2015 року батьки познайомилися із своєю Вікусею. Під час першої зустрічі  дівчинка боялася незнайомих для неї людей, наступного разу вже бігла назустріч та щиро посміхалася, 22 грудня Віка була вже вдома. У родину малятко «вписалося» дуже швидко й відчуло себе повноправним членом сім’ї. Пригадуючи ті дні, Інна каже, що жодного дня не пожалкувала, що в їхній родині з’явилася донечка, але її ніколи не відпускала думка, що в неї є старший братик. Про Дениса сім’я також дізналася випадково, у січні 2018 року.

Денис майже 3 роки знаходився у притулку м. Донецька, в 2017 році його було влаштовано під опіку громадян, які не перебували з ним у родинних стосунках. Через деякий час подружжя розлучилося і Денис разом з опікуном переїхав в м. Лиман Донецької області. Не витримавши психологічного навантаження, чоловік привів підопічного до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, склав заяву про зняття з нього опікунських повноважень і залишив дитину у закладі, пояснивши, що це тимчасова міра. Денис жив мрією про повернення в родину, а ще він згадував свою першу сім’ю: постійно п’яних батьків, напівзруйнований будинок та постійне почуття голоду.

Знайомство з новою родиною пройшло спокійно, Денис дізнався, що у нього є маленька сестричка дуже схожа на нього. Тільки після зустрічі психолог закладу розповіла йому про те, що його вдруге покинули.  У лютому 2018 року Дениса забрали додому. Важко було знайти підхід до дитини, процес адаптування затягнувся на довгі місяці. Мовчазний, закритий, образливий, двічі зраджений хлопчик, боявся відкритися і довіритися новим батькам. Тільки любов і віра допомогли їм відігріти зневірену дитину і навчити знову бути щасливою. Зараз це спокійний, добрий хлопчик, відмінник у навчанні, гарний помічник по господарству.

Сім’я Юрія та Інни – багатодітна. У ній виховується 4 дитини. Повнолітня донька Інни, Оксана, мешкає окремо від батьків. Михайло, Сашко Денис та Вікторія навчаються в школі, у всьому підтримують одне одного. Це дружна родина, батьки піклуються про дітей, навчають їх життєвим цінностям, а діти почувають себе комфортно та безпечно.

Одних дітей народжують, інших – «приносять лелеки». Чи можна полюбити чуже дитя, нещасне, кинуте, самотнє, але чуже так, щоб воно стало твоїм, рідним? Так! Дитина прив’язується і любить того, з ким вона поруч і хто її любить!